- розплющувати
- [роузпл'у/шчуватие і роуспл'у/шчуватие]
-уйу, -уйеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розплющувати — I ую, уєш, недок., розплю/щити, щу, щиш, док., перех. Те саме, що розпліскувати 2). || перев. док.Ударивши або придушивши, зім яти, знищити. II ую, уєш, недок., розплю/щити, щу, щиш, док., перех. Розкривати (око, очі) … Український тлумачний словник
розплющувати — 1 дієслово недоконаного виду робити плескатим розплющувати 2 дієслово недоконаного виду розкривати око, очі … Орфографічний словник української мови
розплющити — I див. розплющувати I. II див. розплющувати II … Український тлумачний словник
розплющування — I я, с. Дія за знач. розплющувати I. II я, с. Дія за знач. розплющувати II … Український тлумачний словник
давити — I (на кого що, кого що із силою налягати на когось / щось; налягати своєю вагою), надавлювати, надавити (на кого що), тиснути, натискати, натискувати, натиснути, надушувати, надушити, придавлювати, придавити (кого що), придушувати, придушити… … Словник синонімів української мови
відмикати — а/ю, а/єш, недок., відімкну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) За допомогою ключа відкривати замок або що небудь замкнене. 2) діал. Розплющувати (очі) … Український тлумачний словник
відплющувати — ую, уєш, недок., відплющити, щу, щиш, док., перех., рідко. Те саме, що розплющувати II … Український тлумачний словник
змигати — а/ю, а/єш і зми/гувати, ую, уєш, недок., рідко. змигну/ти, ну/, не/ш, док., розм. 1) неперех. Швидким мимовільним рухом заплющувати й розплющувати очі, опускати й піднімати повіки; моргати. || Швидко й мимовільно заплющуватися і розплющуватися… … Український тлумачний словник
роздушувати — ую, уєш, недок., роздуши/ти, душу/, ду/шиш, док., перех. 1) Придавлюючи, притискуючи до чого небудь, розплющувати, м яти щось. || безос. 2) Давлячи, знищувати, вбивати кого небудь. || Збиваючи з ніг, підминаючи під себе, калічити. 3) Те саме, що… … Український тлумачний словник
розклепувати — ую, уєш, недок., розклепа/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) тех. Розплющувати щось ударами молота, чого небудь важкого. 2) тех. Роз єднувати які небудь деталі, виймаючи заклепки. 3) перен., розм. Розповідати, не тримаючи чого небудь у таємниці … Український тлумачний словник